Опис завдання
Темою цього уроку є «Діалектні слова в українській мові». Дiалектизми — це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi. Вони мають відповідники в лiтературнiй мовi (бараболя — картопля). Впродовж цього уроку дитина буде вчитися добирати до діалектного слова його загальновживаний синонім.
Перед учнем на екрані розташовані дві ілюстрації. Ліворуч знаходиться картинка, де дитина вимовляє діалектне слово. А праворуч на ілюстрації вже інший персонаж має вибрати правильний літературний відповідник на дошці. Учень має прочитати діалектизм, проаналізувати слова на дошці і натиснути на потрібне. Програма одразу зарахує відповідь.
Отже, під час виконання уроку дитина навчиться на практиці співвідносити діалектизми з їхніми літературними відповідниками, поповнить словниковий запас і вдосконалить навички мовного аналізу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.
