Опис завдання
Як і попередня вправа, «Вибір іменників певного роду» навчить учня швидше розумітися на різних родах іменника. Рід — обов’язкова для іменника граматична ознака. Лише множинні іменники ознаки роду не мають (окуляри, канікули, гроші), оскільки рід встановлюється за формою однини. Тому кожен предмет або істота в однині має свій рід, який можливо визначити. Поняття роду важливе для граматично правильної побудови мовлення. Навряд чи вас хтось зрозуміє, якщо звертатися до жінки, використовуючи прикметники та дієслова чоловічого роду. Цікаво, що для самого іменника рід значення не має, а от для залежних від нього прикметника та дієслова несе граматичний сенс. Вправа, яка знаходиться зараз перед учнем, навчить його мислити категоріями родів. Завдання дитини — вибрати іменники заданого роду. Важливо бути уважними, оскільки на картинці перед учнем будуть не тільки іменники, а й інші частини мови. Однак, завдання закликає дитину шукати саме іменники.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
