Опис завдання
Вміти знаходити та правильно виділяти граматичні сонови складного речення важливо, але якщо присвятити цій темі кілька вправ і надати їм усім однакової форми, дитина знудиться. Аби цього не допустити, учню пропонується не самостійно підкреслювати граматичну основу складних речень, а перевіряти вже зроблену до нього роботу. Перед дитиною міститься складне речення, де вже відповідно підкреслені всі граматичні основи. Речення подаються цікаві й пізнавальні, аби учню було корисно з ними працювати не лише в рамках вивчення мови, а і для загального розвитку та розширення кругозору. Школяр аналізує кожне підкреслене слово та вивчає ті смислові зв’язки, які воно має з іншими членами речення. Деякі слова дійсно належать до граматичної основи, але вони неправильно підкреслені, інші взагалі не є ані підметом, ані присудком. Або навпаки — підмет або присудок було пропущено. Під реченням є пара персонажів, й один із них вважає, що граматичну основу підкреслили правильно, а інший — ні. Школяр має розсудити їх та вибрати правильний варіант.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
