Опис завдання
Цей урок знайомить учня з темою «Ступені порівняння прикметників», а саме з вищим ступенем.
В українській мові тільки якісні прикметники утворюють ступені порівняння. Вищий ступінь має просту і складену форми. Під час утворення простої форми до кореня або основи додаються суфікси -ш-, -іш-, а складеної – слова «більш» або «менш» до початкової форми прикметника. Дуже важливим є вміння дитини не плутати ці дві форми. Саме його і тренує даний урок.
На екрані дитина бачить книгу, на одному аркуші якої зверху вказано «Проста форма», а на іншому – «Складена». Над книгою є завдання, де зазначений прикметник, від якого потрібно утворити обидві форми вищого ступеня. В клітинки під назвами учень має вписати утворені форми прикметника.
Кожний слайд містить підказки, щоб дитина могла звіритись з теорією, бо це нова для неї тема. Між назвою форми прикметника і клітинками розташовані знаки питання у кругах, натиснувши на які, учень зможе прочитати відповідне правило.
Ілюстрації в кожному слайді характеризують той прикметник, від якого потрібно утворити форми вищого ступеня.
Отже, виконуючи це завдання, дитина ознайомиться з поняттям вищого ступеня порівняння якісних прикметників і навчиться утворювати його просту і складену форми на конкретних прикладах.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;
- пояснює написання прикметників відповідними правилами;
- знаходить прикметники в реченні;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметника в реченні;
- відмінює прикметники твердої й м’якої груп;
- утворює правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;
- утворює якісні, відносні й присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору;
- правильно записує прикметники з вивченими орфограмами;
- помічає та виправляє помилки у вживанні прикметників.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
