Опис завдання
Цей урок в ігровій формі актуалізує вміння учня утворювати складні прикметники. Складні прикметники пишемо разом, якщо вони утворенi вiд залежних мiж собою слiв, тобто мiж ними вставити сполучник «i» не можна (правобережний — правий берег). Прикметники, першою частиною яких є багато-, мало-, старо-, ново-, давньо-, верхньо-, нижньо- (давньоукраїнський). Також пишемо разом прикметники, у яких першою частиною є записане словом число (сорокарiчний).
Через дефiс пишемо прикметники, утворенi вiд незалежних мiж собою слiв, тобто мiж ними можна вставити сполучник «i» (турецько-український — турецький i український). Також через дефіс пишуться назви вiдтiнкiв смаку, кольору та поєднання кольорів, назви промiжних частин свiту (синьо-зелений). Винятки: золотогарячий, червоногарячий, жовтогарячий.
На екрані перед учнем знаходиться ілюстрація, на якій розмовляють два персонажі. Учень має утворити прикметник із тих слів, які вимовляє дитина ліворуч, і вписати його в репліку персонажа праворуч.
Завдяки цьому уроку дитина вдосконалить своє вміння утворювати складні прикметники з конкретних слів, співвідносити теорію з практикою, навчиться бути уважнішою й концентруватися на конкретному завданні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;
- пояснює написання прикметників відповідними правилами;
- знаходить прикметники в реченні;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметника в реченні;
- відмінює прикметники твердої й м’якої груп;
- утворює правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;
- утворює якісні, відносні й присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору;
- правильно записує прикметники з вивченими орфограмами;
- помічає та виправляє помилки у вживанні прикметників.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.
