Опис завдання
Цей урок присвячено відпрацюванню розуміння теми «Конкретні та абстрактні іменники». Тут учень буде тренуватися розрізняти їх на конкретних прикладах.
Іменники з абстрактним значенням називають не власне предмети, а узагальнені властивості, дії, ознаки, процеси поза зв'язком з їхніми носіями чи виконавцями (просьба, натхнення, ходіння). Зазвичай ці іменники не мають реального втілення і сприймаються уявою. А іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуття (дерево, людина, книга).
Перед учнем на екрані знаходиться книга. Зверху на кожній сторінці зазначено, які саме іменники (конкретні чи абстрактні) туди треба переносити. Під книгою знаходяться чотири слова, які учень має перетягнути на сторінки згідно з написами на них. Далі дитина повинна натиснути кнопку «Готово», щоб пройти на наступний етап завдання.
Після виконання всіх завдань дитина на практиці зрозуміє різницю між поняттями «іменник з абстрактним значенням» і «іменник з конкретним значенням», збагатить словниковий запас, а також розвиватиме логічне мислення та вміння аналізувати мовні явища.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
