Опис завдання
Для розуміння багатьох тем в українській мові важливо розрізняти поняття «спільнокореневе слово» і «форма слова». Відпрацюванню цього розуміння і присвячено даний урок.
Спільнокореневе – це споріднене слово, яке має інше лексичне значення (ліс – лісник), а форма слова – це те, що утворюється при його зміні у роді, числі відмінку або часі відповідно до частини мови (ліс – лісом, ліси).
Перед учнем на екрані два сувої. Зверху на кожному з них зазначено, які саме слова (спільнокореневі чи форми) туди треба переносити. Трохи нижче розташована початкова форма слова. Під сувоями знаходяться п’ять слів, які учень має перенести на них згідно з написами зверху.
Після виконання всіх завдань дитина на практиці зрозуміє різницю між поняттями «спільнокореневе слово» і «форма слова», тому вже ніколи не буде їх плутати, що дасть більш досконале розуміння багатьох тем.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.
