Опис завдання
Діалог передає розмову, тож, як і інші особливі мовні структури, він має певні пунктуаційні атрибути, що дозволяють краще розуміти його зміст. Наприклад, коли людина починає щось говорити, перед її словами, які починаються з нового рядка, ставиться тире. Наявність цих знаків є важливою, але ще більш вагомою є смислова структура. Оскільки діалог передає розмову, якщо одна репліка закінчується питанням, тоді слова іншої людини має починатися з відповіді на нього. На екрані перед учнем міститься діалог, репліки в якому переплутані. Під ним — малюнок, що ілюструє самих співрозмовників та ситуацію, у якій вони містяться, наприклад, двоє колег на роботі. Це дозволяє краще орієнтуватися в репліках. Дитина має відновити їхній правильний порядок, звертаючи увагу на зміст реплік. Наприклад, починатися розмова має з привітання, а от уже наступні репліки треба пов’язати між собою за сенсом. Це дозволить дитині краще зрозуміти, як будувати діалог залежно від ситуації, тому ця вправа корисна і для вивчення теми діалогів, і для розвитку комунікативних здібностей учня.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
