Опис завдання
Цей урок познайомить дитину з темою «Стилістично забарвлена лексика», але в цікавій ігровій формі.
Всі слова сучасної української літературної мови з погляду стилістики поділяються на стилістично нейтральні (не виражають емоцій, а просто називають явище, дію, ознаку — дівчина, червоний, їхати) і емоційно забарвлені (слова, що, крім називання предмета, передають також його суб'єктивну оцінку мовцем: урочисту, піднесену, пестливу, фамільярну, іронічну, зневажливу — керманич, їстоньки, писака).
Перед учнем на екрані знаходиться галявина з трьома табличками, ліворуч на ілюстрації стоїть персонаж, який промовляє емоційно забарвлене слово. Праворуч на дереві сидить пташка. Учень має перетягнути пташку на табличку з нейтрально забарвленим відповідником до слова, яке говорить персонаж, і натиснути на кнопку «Готово».
Отже, виконуючи це завдання, дитина ознайомиться з поділом всіх слів на емоційно забарвлені та стилістично нейтральні, навчиться добирати нейтральні відповідники до емоційно забарвлених слів, збагатить свій словниковий запас.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.
