Опис завдання
Під час виконання цього уроку дитина буде вдосконалювати свої навички відрізняти іменники-істоти та іменники-неістоти на конкретних прикладах. До істот належать назви людей, звірів, назви казкових героїв (дитина, суддя, мураха, русалка). Такі іменники у називному відмінку відповідають на питання «хто?», а в знахідному — «кого?» (н.в. (хто?) хлопець; зн.в. (кого?) хлопця). А до неістот належать всі інші іменники, які і в називному, і в знахідному відмінках відповідають на питання що? (н., зн.в. (що?) суспільство, море).
Перед дитиною на екрані диван з подушками зверху. На них написані іменники. Учень має перетягнути на диван подушки тільки з іменниками-істотами (або неістотами). Які саме потрібно вибрати слова, вказано у завданні над подушками.
Отже, під час виконання дитина навчиться на практиці відрізняти іменники-істоти від неістот, співвідносити теорію з практикою, також тренуватиме увагу і вміння концентруватися на конкретній задачі.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
