Опис завдання
Чи знаєте ви, що зірки − це величезні розпечені газові кулі? Але ви ніколи не повірите в те, що в космосі є справжні зірки, які вміють співати! На жаль, частота звуку, який вони видають, становить майже трильйон герц, тому послухати це «неозброєним» вухом не вийде. Але зірки в мільйонах світлових років від Землі дійсно «співають». Однак, у цьому уроці шестикласнику не доведеться прислухатися до зірок. Школяр матиме змогу ще раз потренуватися у пошуці іменників, які мають лише форму однини.
Учень вже дізнався із попередніх уроків про те, що іменники мають категорію числа. На цьому етапі дитині доведеться допомогти хлопцеві назвати справжню зірку на честь дівчини. Зробити це можливо після того, як знайдеться один з-поміж трьох іменників, який вживатиметься лише в однині. Шестикласник вже знає, що до цієї категорії відносяться почуття, речовини та власні назви. Тому зорієнтуватися у трьох словах буде не так вже й важко. Коли потрібний іменник буде знайдено, треба буде просто перенести його у сертифікат на місце пропуску. Далі дитина має натиснути на кнопку «Готово». Якщо все виконано правильно, дівчина отримає зірку, названу на честь її імені, а школяр перейде до нового етапу завдання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- доречно використовує всі розряди займенників у реченнях і текстах;
- влучно використовує зворотний займенник «себе»;
- розпізнає та вміє виправляти недоречне вживання займенників;
- доречно вживає особові займенники, змінює їх за відмінами відповідно до змісту речення;
- розпізнає відхилення від доречного типу або стилю мовлення у власних та чужих письмових текстах, а також вміє виправляти їх.
Учень/учениця:
- доречно використовує знаки пунктуації;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат з тексту;
- розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення і мети висловлювання.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
