Опис завдання
Складні слова використовуються в різних сферах життя і є більш вживаними, ніж може здатися на перший погляд. Наприклад, іноді вони вживаються для того, щоб описати професію одним словом або ж для того, щоби посилити якість чи ж надати опису потрібного відтінку. Завдяки цьому завданню дитина познайомиться з різноманітними складними словами, і до того ж вправа має ігрову форму. Дитині пропонується відповісти на питання журналіста. Наприклад, той питає, хто вирощує хліб. Навіть якщо дитина не знає назву цієї благородної професії, серед слів самого питання є підказка. У назві цієї професії має бути слово «хліб», отже повністю вона звучить як «хлібороб». Варіантів відповіді дитина не має. Натомість учень мусить сам вписати потрібне слово в каркас, що є під питанням. Кількість клітинок підказує число букв у слові. Учень або згадує слово, яке десь чув, або навіть сам його творить згідно з нормами української мови, користуючись питанням як головною підказкою, бо в ньому завжди є слово, що входить до складу відповіді.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.
