Опис завдання
Цей урок присвячений одному зі способів словотворення — переходу з однієї частини мови в іншу. Виконуючи завдання, дитина на практиці буде вчитися відрізняти прикметники і слова, які перейшли з прикметників у інші частини мови.
Суть цього способу творення слів полягає в тому, що слово не зазнає змін у написанні. Просто змінюється роль, яку це слово відіграє в реченні і, відповідно, його значення. Наприклад, якщо порівняти два речення (Коханий чоловік зробив мені подарунок. Коханий увійшов до кімнати), то в першому випадку слово «коханий» є прикметником, а в другому вже виконує в реченні роль підмета, яку зазвичай має іменник.
На екрані дитина бачить розкриту книгу. На кожному аркуші міститься речення, де слова для аналізу виділені жирним шрифтом. Учень має визначити, яким членом у кожному реченні є виділене слово. Під книгою знаходиться біле поле з кнопками, які позначають різні члени речення. Шестикласник уже знає, що одна лінія означає підмет, дві — присудок. Хвиляста лінія — це означення, пунктир означає додаток, а штрихпунктир — обставину. Учень повинен натиснути на кнопку з потрібною позначкою, а потім — на виділене слово. Аналогічні дії потрібно виконати з іншим виділеним словом.
Отже, виконуючи завдання уроку «Досліджуємо синтаксичну роль прикметників», дитина навчиться визначати синтаксичну роль не тільки прикметника, а і слова, яке перейшло з однієї частини мови в іншу, розширить свій словниковий запас, пригадає також тему «Головні та другорядні члени речення».
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;
- пояснює написання прикметників відповідними правилами;
- знаходить прикметники в реченні;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметника в реченні;
- відмінює прикметники твердої й м’якої груп;
- утворює правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;
- утворює якісні, відносні й присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору;
- правильно записує прикметники з вивченими орфограмами;
- помічає та виправляє помилки у вживанні прикметників.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
