Дописуємо повідомлення

Учень/учениця:
-    знає основні способи словотвору;
-    пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
-    правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
-    визначає способи творення слів; 
-    самостійно утворює нові слова вивченими способами;
-    дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
-    створює словотвірний ланцюжок;
-    утворює складноскорочені слова; 
-    знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.

Учень/учениця:
-    знає морфологічні ознаки іменника;  
-    розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини; 
-    знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
-    знаходить іменники в реченні;
-    визначає належність іменника до певного роду, відмінкову  форму та число іменників; 
-    класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
-    доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
-    виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
-    визначає в іменниках вивчені орфограми;
-    помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
-    користується орфографічним словником.

Учень/учениця:
-    розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
-    має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
-    знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
-    пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
-    знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
-    застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
-    аналізує й осмислює  ситуацію спілкування, визначає її складники; 
-    виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
-    усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.

Учень/учениця:
-    сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
-    використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
-    усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.

Учень/учениця:
-    визначає головне; 
-    класифікує і групує вивчений матеріал; 
-    знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки; 
-    користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова); 
-    виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.

Учень/учениця:
-    аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
-    порівнює, узагальнює їх; 
-    виділяє головне з-поміж другорядного;
-    здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
-    систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
-    моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Учень/учениця:
-    використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
-    правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
-    вміє змінювати структуру речення  згідно із мовленнєвою ситуацією;
-    дотримується в тексті єдиного стилю і типу.

Учень/учениця:
-    визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
-    узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
-    використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
-    використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
-    користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.

Учень/учениця:
-    вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
-    використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти  лексичне значення кожного слова;
-    розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.