Опис завдання
Прикметник — самостійна частина української мови, що належить до іменникових, адже повʼязується з іменником у тексті за сенсом і граматично. Прикметник означає й називає ознаку предмета або ж його присвійність, тож відповідає на питання «який?» або «чий?». Прикметник має як типові граматичні категорії іменникових частин мови (рід, число, відмінок), так і власні категорії, наприклад, ступінь. Ця вправа відкриває низку завдань, присвячених прикметникам. Для того, щоби дитина згадала особливості слів, що належать до цієї частини мови, завдання досить просте. На екрані перед учнем міститься невеликий текст, який містить прикметники. Текст складається буквально з двох речень, однак, він є досить цікавим та пізнавальним, тож ця вправа не лише корисна для розвитку мовних здібностей, а і грає певну роль у розширенні кругозору дитини. Мета учня — знайти та виділити прикметники. Оскільки ті містяться в контексті, вони далеко не завжди мають початкову форму, тобто вживаються не лише в називному відмінку однини чоловічого роду. Учень аналізує кожне слово й шукає те, яке називає ознаку предмета. Важливо не переплутати прикметник із прислівником. Той теж означає ознаки, але не предмета, а дії, стану чи іншої ознаки. Опрацьовуючи прикметники в тексті та успішно їх знаходячи, учень звикає до їхнього морфемного складу, який істотно відрізняється від суфіксів та закінчень іменників. Тож головне — зрозуміти значення прикметників, навчитись орієнтуватись на їхній сенс і мету використання. Це дозволяє в майбутньому швидше орієнтуватись у цих словах та їхніх формах. Цікавість до виконання вправи посилює ще й те, що на кожному етапі міститься набір малюнків, які сюжетно повʼязані з текстом, ілюструючи те, про що в ньому розповідається.
Пов'язані стандарти
