Опис завдання
Завдяки виконанню попереднього завдання дитина згадала, що іменники розділяються на власні та загальні назви. Ззовні різниця між ними видається досить простою та очевидною: власні назви пишуться з великої літери завжди, а не лише тоді, коли ці слова є першими у новому реченні, тоді як загальні назви пишуться з маленької букви, окрім як коли вони у реченнях перші. Існує ряд нюансів у використанні цього правила. Наприклад, всі імена є власними назвами, якщо йде мова про конкретних людей, які ці імена носять. Також власними іменами є прізвиська, клички тварин, назви літаків та кораблів – якщо йде мова не про назву цілого виду предметів, а про якийсь один обʼєкт спостереження. А якщо назва певного предмета чи, скажімо, компанії, складається з кількох слів, то всю назву прийнято забирати в лапки, а з великої літери пишеться лише перше слово, хоча всі слова вважаються частинами власної назви. Імена конкретних людей в лапки ніколи не забираються. На екрані перед учнем міститься словосполучення – нове для кожного наступного етапу. У цьому словосполученні пропущено перші літери в усіх словах, які туди входять. Варіанти досить прості, і зрозуміти, які літери туди слід вписати, легко. Вибір відбувається не між буквами, а між великим і малим варіантами цих літер. Дитина має самостійно зрозуміти, яке слово у назві треба писати з малої літери, яке – з великої. Для цього дитина має спочатку розібратись у тому, чи є словосполучення (або ж поодиноке слово) власною назвою взагалі, і якщо так, то яка частина належить до цього виду іменників. Коли школяр зробить відповідні рішення, то перенесе потрібні варіанти букв до порожньої клітинок. Далі дитина пройде на новий етап вправи для опрацювання іншого випадку вживання іменників – власних чи загальних.
Пов'язані стандарти
