Визначаємо засоби зв’язку речень у тексті

Речення у тексті мають бути повʼязані, аби формувати цілісну мовну одиницю, структуру, яку можна використати у спілкуванні. Якщо попередня вправа була присвячена способам звʼязку речень у тексті, то ця дозволяє краще зрозуміти засоби такого звʼязку. Їх є досить багато різновидів. Кожне речення має свою думку, свою структуру, але використання спеціальних слів та конструкцій, яке не забирає у речень цілісності та самостійності, все ж істотно повʼязує їх з іншими реченнями в тексті. Наприклад, таким засобом є займенники. Ці слова не називають прямо предметів, але вказують на них, тобто на слова, що знаходяться у попередніх реченнях. Сполучники теж можуть використовуватись не лише для звʼязку слів в рамках одного речення, а й для звʼязку речень у тексті. На екрані перед дитиною міститься зображення тексту – іншого для кожного наступного етапу завдання. Спочатку школяр читає його, визначаючи тему та ідею просто задля кращого розуміння тексту. Далі дитина бачить,що під текстом вказується пара обʼєктів аналізу. Наприклад, треба зробити висновки, якими засобами повʼязуються між собою перше та друге речення або третє з четвертим. Дитина знаходить ці речення, аналізує кінець одного та початок іншого, їхній зміст та те, як вони повʼязуються між собою на смисловому рівні. Вже після цього дитина вибирає один з варіантів звʼязку. Варіанти сильно відрізняються між собою, тож знайти правильний буде легко, але за допомогою виконання цього завдання школяр вивчить ці засоби, а в цьому і полягає головна мета вправи.