Опис завдання
У слів, що належать до самостійних частин мови, є власні лексичні значення та граматичні категорії (крім прислівників, які є незмінними самостійними словами, хоча лексичне значення вони, звісно, мають), а словосполучення являються собою поєднання таких слів, де ці значення комбінуються. Словосполучення може передати більше інформації, більш глибоко та докладно розкрити певний сенс та зміст. Граматично слова в рамках словосполучення теж певною мірою повʼязуються. Важливо розуміти, що словосполученнями стають лише поєднані разом самостійні слова, а не комбінації самостійних та службових. У процесі виконання цього завдання, яке відкриває собою низку вправ, присвячених цій темі, дитині пропонується утворити словосполучення, маючи у своєму розпорядженні «матеріал», тобто поодинокі слова. На екрані перед дитиною міститься зображення робочої зони, у якій уже є стовпчик слів. В іншій робочій зоні збоку містять слова, які треба поєднати з першими. Учень аналізує кожне слово з наданих у центрі екрану, після чого підбирає до нього інше слово. Тут важливо розуміти, що головний критерій для підбору в рамках цього завдання — лексичний. Наприклад, до іменників треба підібрати прикметники, і варіанти останніх співвідносяться та узгоджуються за родом, числом та відмінком не з одним лише «своїм» варіантом, а відразу з кількома. Тоді залишається орієнтуватися лише за значенням слів. Знайшовши те слово, яке з опрацьованим утворить зрозуміле, лексично та граматично повʼязане словосполучення, дитина переносить туди відповідну мовну одиницю. А коли утворює словосполучення з усіма наданими словами, то проходить на наступний етап вправи.
Пов'язані стандарти
