Опис завдання
Мова, як і весь навколишній світ, який вона описує, є субʼєктивною, і точне значення слів залежить від мовця, який ними користується. Це дає можливість використовувати мову образно, метафорично, яскраво та влучно. І відкриває можливість використовувати не пряме, а переносне значення слів. Переносне — тобто не буквальне, більш образне. На екрані перед учнем міститься зображення розгорнутої книги. На одній сторінці — слова, які треба вжити як у прямому, так і в переносному значенні у двох різних словосполученнях. На іншій сторінці — ці словосполучення. Складність завдання полягає в тому, що словосполучення не є повними. Учень має, дивлячись та аналізуючи сам їхній каркас, зрозуміти, яких слів там бракує. Після цього необхідно з-поміж наданих варіантів вибрати ці слова. Коли дитина переміщує до каркасів словосполучень потрібні мовні одиниці, то бачить, що залежно від обставин вони мають різні значення, і в одному виразі слово треба розуміти буквально, а в іншому — ні. Ще одне ускладнення полягає в тому, що словосполучень чотири: по два для кожного слова. А от варіантів слів пʼять, тож більшість із них на цьому етапі будуть непотрібними. Це змушує учня докладати більших зусиль до пошуку потрібних мовних одиниць. Наприклад, можна «посіяти пшеницю», розкидаючи зерна по зораній землі, а можна «посіяти сварку», спровокувавши конфлікт. Сварка тут порівнюється з пшеницею або іншим урожаєм. Таке приховане порівняння і є основою для використання слів у переносному значенні. Коли дитина доповнює обидва словосполучення, то проходить на новий етап завдання, де треба буде знайти використання (образне й буквальне) іншій парі слів, що стане в нагоді в майбутньому, як у навчанні, так і в повсякденному спілкуванні.
Пов'язані стандарти
