Опис завдання
Прикметники мають здебільшого ті ж граматичні категорії, що й іменники, з якими дитина вже знайомилась раніше. З одного боку, це спрощує опрацювання прикметників, адже немає необхідності, скажімо, вчити відмінки: прикметники змінюються за тими ж відмінками, що й іменники, хоча клична форма й не використовується. Однак, з іншого боку, морфемний склад прикметників не такий, як в іменників, тож відмінкові форми одного й того самого прикметника матимуть інші закінчення, з якими дитина ще не стикалась, а тому їх вивчення вимагає особливої уваги, аби не виникло плутанини. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься ставити прикметники у відмінки, які вимагає контекст. На екрані перед учнем міститься робоча зона з коротким текстом буквально на одне речення. У ньому міститься порожня ділянка, куди слід помістити прикметник у відповідній відмінковій формі. Важливо, що початкова форма прикметника подається тут же, зверху над полем опрацювання. Завдяки цьому учень знає лексичне значення потрібного прикметника, який підходить для цього короткого тексту, а також його рід та число. Залишилось лише знайти правильну форму відмінка. Для цього школяр ставить до прикметника порідне питання: «якого?» або «чого?» для родового відмінка; «якому?» або «чому?» для давального й так далі. Орієнтиром є іменник, з яким синтаксично та лексично повʼязується цей прикметник. Коли школяр вписує прикметник у правильному відмінку, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати подібну роботу з іншим прикметником. Замість того, щоби надавати таблицю з відмінками й питаннями, ця вправа пропонує роботу з текстом тому, що такий формат подачі інформації є значно більш цікавим. Крім того вибір відмінка визначається відповідними умовами.
Пов'язані стандарти
