Опис завдання
Особливість вставних слів полягає в тому, що в цій ролі часто вживаються слова, котрі в інших обставинах є цілком звичайні. Наприклад, слово «кажуть» є дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього часу. Воно цілком може бути присудком — і є ним у більшості випадків. Однак, часто трапляються речення, де «кажуть» використовується як вставне слово, яке виражає непевність інформації, невпевненість мовця або ж те, що наявна в реченні думка пішла від чуток або що. І таких випадків неоднозначного використання слів, які іноді можуть бути членами речення, а іноді — вставними словами, є досить багато. Єдиний спосіб розрізнити їх — це проаналізувати мету використання слів у контексті, адже виглядають слова в обох випадках абсолютно однаково. У процесі виконання цієї вправи учень якраз і буде вчитися розрізняти вставні слова та члени речення за допомогою конкретних прикладів. На екрані перед учнем міститься зображення двох речень. Вони різні за сенсом, думкою, але в обох є одне спільне слово. Однак, в одному реченні це слово вживається в якості звичайної мовної одиниці, яка грає певну синтаксичну роль разом з іншими, тоді як у другому реченні це ж слово вже є вставним. Воно не є відокремленим від решт слів комами. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказується мета пошуків: випадок, де певне (назване в завданні) слово вживається у своєму звичайному значенні або випадок, де воно вживається вже як вставне слово. Виділивши потрібне речення, школяр має також виділити вставне слово, де б воно не було, за допомогою ком. Спочатку школяр натискає на кому, а після цього — на порожню ділянку до вставного слова та після нього. Уже після цього починається новий етап.
Пов'язані стандарти
