Опис завдання
Звуки української мови досить різноманітні, аби з їхньою допомогою будувалося багатство словникового запасу. Набір звуків не є хаотичним — спостерігається досить чітка системність та кілька рівнів внутрішньої диференціації звуків. Зокрема, усі вони розподіляються на дві великі групи: голосні та приголосні. Можна піти далі: усі приголосні також розділяються на групи, і критерієм для одного з видів цього розділення є дзвінкість та глухість. Приголосні звуки будуються за допомогою поєднання голосу та шуму, тоді як голосні будуються за допомогою голосу, і тому їх менше. Так от, у дзвінких приголосних голосу більше, а в глухих — більше шуму. У процесі виконання цього завдання дитина на практиці тренуватиметься розподіляти слова за цим критерієм. На екрані перед учнем міститься зображення кількох слів, що розташовані в стовпчик. З обох боків від цього стовпчика дві робочі зони, підписані відповідно до того, які слова треба туди перемістити. Наприклад, у першу слід перемістити слова, що починаються на приголосний дзвінкий, тоді як до другої — слова, які починаються на приголосний глухий звук. Учень послідовно по черзі аналізує кожне слово, якщо потрібно, читаючи його вголос. Коли дитина це робить, то розуміє, який звук є першим у слові, і переносить його до відповідної робочої зони. Після цього школяр проходить до наступного слова. Коли вони закінчуються, то учень переходить на новий етап завдання, де треба буде аналогічним чином розсортувати інший набір слів. Поступово необхідність аналізувати слова, читаючи їх вголос, відпаде, і дитина запамʼятає, який приголосний є дзвінким, а який — глухим. Дзвінкість та глухість — ті якості, які притаманні природі приголосного, і не змінюються.
Пов'язані стандарти
