Опис завдання
Хоча сполучники є службовими членами речення, їхню роль не варто недооцінювати, адже вони можуть суттєво вплинути як на значення окремих слів, так і на думку висловлювання в цілому, адже масштаб впливу сполучників є досить суттєвим — вони використовуються для звʼязу навіть цілих речень у рамках одного великого тексту. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати речення доречним сполучником, який дійсно правильно підходить до контексту. На екрані перед школярем міститься зображення речення — іншого для кожного наступного етапу. У ньому є порожнина, яку треба заповнити відповідним словом, і воно є сполучником. Однак, залишається невідомим, що за слово має там бути. Сполучники розділяються на три великі категорії: єднальні, котрі використовуються для того, щоби поєднувати слова й реченні, наприклад, при їхньому переліку; розділові, котрі навпаки, розділяють слова за значенням; протиставні, котрі, як зрозуміло з назви, протиставляють не лише окремі слова, а й цілі частини речення. У рамках одного виду сполучників теж є своя диференціація за сенсом, котрий ці слова надають іншим словам. Під реченням міститься кілька варіантів, які належать до різних видів сполучників, й учень, читаючи речення та розуміючи, у яких відносинах мають бути тамтешні елементи, вибирає той сполучник, котрий підходить для цього випадку. Враховувати треба також фонетичний ряд. Наприклад, якщо треба використати єднальний сполучник між двома словами, де перше закінчується на голосний, а друге на голосний починається, то треба використати на «і», а «й» або «та», щоби запобігти збігу голосних. Коли школяр вибирає потрібний сполучник для речення, то проходить на наступний етап, де треба буде опрацювати вже інший контекст.
Пов'язані стандарти
