Опис завдання
Словосполучення є комбінацією слів, які використовуються для вираження певної думки в більш докладному та детальному вигляді, ніж на це здатне поодиноке слово. Однак, хоча, кожне словосполучення є досить детальним, схеми до них складаються за універсальними принципами: є головне слово, яке позначає специфічною позначкою у вигляді кружечка з хрестиком. Є залежне слово, що позначається порожнім кружечком. Від головного до залежного слова тягнеться стрілка, яка символізує, що в цьому порядок треба ставити питання. Саме питання ставиться над стрілкою. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься будувати схему словосполучення, керуючись описаними вище правилами та принципами. На екрані перед дитиною міститься каркас словосполучення, над яким — воно саме. Дитина аналізує його, знаходить головне слово, бачачи, яким воно є — другим чи першим. Потім школяр аналізує питання, яке треба поставити до залежного слова. Робоча зона з варіантами міститься поруч. Там є обидва типи кружечків, й учень сам визначає, де який треба ставити. Також там є обидва напрями для стрілочок та кілька різних варіантів для питань. Варіанти подібні, але бреде них буде лише одне питання, яке дійсно підходить для наданого словосполучення. Школяр, проаналізувавши його, переміщує до каркасу схеми всі її елементи в правильному порядку та правильній структурній взаємодії, аби схема відповідала тому, що являє собою словосполучення, та описувала його правильно. Коли дитина це зробить, то зможе пройти на наступний етап завдання, де треба буде скласти схему до іншого словосполучення. Зробити це, загалом, досить легко, але для того, аби успішно виконувати подібні вправи в майбутньому, необхідна практика — і ця вправа надає таку практику.
Пов'язані стандарти
