5.УМ.1.1.Г. Лексикологія і фразеологія
Учень/учениця:
- розуміє й витлумачує лексичне значення слів, зокрема синонімів та антонімів;
- наводить приклади слів, що належать до різних за значенням груп: синонімів, антонімів, омонімів;
- пояснює лексичні значення багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту;
- розрізняє пряме й переносне значення багатозначних слів, правильно використовує такі слова в мовленні;
- визначає в реченнях, самостійно добирає і доцільно використовує синоніми, антоніми в усному й писемному мовленні;
- користується тлумачним словником, а також словниками синонімів, антонімів, омонімів і паронімів;
- використовує синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів;
- помічає та виправляє лексичні помилки у своєму мовленні;
- наводить приклади фразеологізмів, розуміє і пояснює їхнє значення;
- визначає фразеологізми в реченнях і текстах, доречно використовує в мовленні;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях.
5.УМ.1.1.Ґ. Словосполучення. Просте речення і його граматична основа
Учень/учениця:
- наводить приклади словосполучень, речень, що належать до різних видів за метою висловлення та емоційним забарвленням;
- знає головні члени речення;
- наводить приклади двоскладних й односкладних речень;
- відрізняє словосполучення від слова й речення;
- визначає у словосполученні головне й залежне слова;
- розпізнає види речень за метою висловлення, інтонацією, емоційним забарвленням;
- визначає частини складного речення, що мають будову простих;
- правильно інтонує речення;
- розставляє та обґрунтовує розділові знаки в кінці речень;
- визначає в реченні головні члени;
- помічає й виправляє пунктуаційні помилки у межах вивчених правил.
5.УМ.1.1.Д. Другорядні члени речення
Учень/учениця:
- знає другорядні члени речення;
- формулює визначення додатка, означення, обставини;
- розрізняє додатки, означення, обставини, визначає їх у реченні;
- будує речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обставинами;
- складає речення з урахуванням мети й ситуації спілкування;
- використовує виражальні можливості другорядних членів речення у своєму мовленні.
5.УМ.1.1.Е. Речення з однорідними членами та складні речення
Учень/учениця:
- пояснює роль однорідних членів речення, звертань, вставних слів (словосполучень, речень) у мовленні;
- формулює правила вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами (словосполученнями);
- розпізнає однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них, звертання, вставні слова в реченні та складні речення;
- складає речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення та використовує їх у власному мовленні;
- інтонує правильно речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення;
- розставляє розділові знаки між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, між частинами складного речення, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила.
L.5.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.5.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів.
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.
