Знаходимо спільну назву

Майже кожен предмет оточуючого світу має у мові певне словесне позначення, яке цей предмет називає. Якщо у граматичній стороні мови є чітка структура її частин, то лексична сторона, яка відрізняється незрівнянно більшою кількістю елементів, теж має певну ієрархію, але – змістовну, а не формальну. Це значить, що слова з лексичної точки зору групуються не згідно з формою, а згідно з тим, як вони один між одним повʼязані семантично. Таким чином є як диференціація, тобто назва певних предметів різними словами; так і узагальнення, тобто зворотний процес називання кількох різних обʼєктів одним словом завдяки наявності у них спільної риси.

У ході виконання цієї вправи учень знайомиться саме із загальними термінами. На екрані дитина бачить кілька різних предметів, які належать до однієї групи. Наприклад, миска, тарілка і чашка. Вони відмінні одна від одної. Під цими малюнками є слова, що означають загальну назву для предметів цієї групи. Дитина має обрати правильну, у даному випадку – це слово «посуд».  Допоможе орієнтуватися у словах звуковий супровід. Коли учень робить це, то переходить до наступного етапу вправи, на якому побачить вже інші обʼєкти та інші загальні назви для вибору.