Опис завдання
Згідно з правилами української фонетики (розділу науки про мову, що вивчає звуки) приголосні можуть бути твердими або мʼякими. Деякі з них є твердими завжди, наприклад «ч», тоді як деякі – завжди мʼякі, як-от «й». Але переважна більшість може мати обидва варіанти. Зазвичай тверді мʼякими стають, якщо після них стоїть мʼякий знак, йотована голосна без апострофу та голосний звук «і». Ці правила і має вивчити учень у ході виконання даного завдання. На екрані дитина бачить перед собою пару слів. Кожне називає той чи інший предмет або ж явище. Кожне супроводжується ілюстрацією, яка цей предмет чи явище ще показують задля більшої зацікавленості дитини. І у кожному з цих слів є певна буква, але в першому, вона, наприклад, стоїть перед «а», тоді як у другому – перед «я», а значить, у другому випадку вона буде вже мʼякою. У завданні до цієї пари вказано і те, яку букву має знайти учень в обох словах, і те, яку вибрати – тверду чи мʼяку. Коли дитина це робить, то проходить до наступного рівня завдання, де на неї чекатиме нова пара слів. Отже, це завдання не тільки розширює словниковий запас дитини, а й є корисним для її дикції, якщо читати слова вона буде вголос(або повторювати після прослуховування їхнього звучання).
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: знає та вміє розрізняти схожі та співзвучні звуки української мови.
Учень/учениця: розрізняє звуки за наявною кількістю голосу та м'якістю.
Учень/учениця: знає звуки, літери та алфавітні назви літер та вмє їх розрізняти.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
