Опис завдання
Характерною особливістю, яка виділяє українську мову з-поміж багатьох інших, в тому числі і словʼянських, полягає у тому, що у нашій мові збереглася низка стародавніх рис. Наприклад, прадавня словʼянська форма зміни слів при звертанні. Якщо слово використовується для називання живого обʼєкта або ж це імʼя, то коли до цієї особи звертаються, слово-назва змінюється. Ці метаморфози мінімальні і торкаються здебільшого тільки закінчення слова, але вони досить суттєві і важливі при спілкуванні, бо вказують саме на того, до кого звертаються з-поміж інших можливих учасників розмови. Ця вправа присвячена вивченню саме таких форм звертання. На екрані перед учнем міститься звичайне речення. Воно складається з кількох слів і є насправді звичайним звертанням, уривком діалогу. При цьому фраза супроводжується малюнком, на якому у досить приємному стилі з точки зору візуального оформлення зображено ситуацію. Завдання, що ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб визначити з-поміж всіх інших слів те, яке має звертальну форму. Коли учень буде вивчати мову в майбутньому, то дізнається про кличний відмінок, а поки досить помітити те, що слова-звертання мають незвичне закінчення для цього слова і відмежовуються комами.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: складає речення, виділяє послідовність слів у реченні; вживає і прості, і поширені речення.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.
