Зображення точок за координатами

Тепер, коли дитина освоїла не лише додатні, а й також відʼємні числа, відкривається великий простір для роботи з ними та їхньої взаємодії. Один із головних таких видів роботи повʼязано з координатною площиною. Вона являє собою робоче поле, в центрі якого знаходиться нуль як точка відліку для осі «х» та осі «у». Перша традиційно йде горизонтально, а друга – вертикально. Разом вони будують площину, яка охоплює весь двовимірний простір, адже від нуля осі рухаються безмежно в усі напрямки. На координатній площині можна будувати точки, що мають певне чітке місцезнаходження, що описується координатами. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься робити це. На екрані перед учнем міститься координатна площина. Над нею – формулювання завдання, де описуються координати потрібної точки. Ця вправа досить легка, адже точка лише одна, тож головний акцент тут робиться на знайомстві із зображенням того, як вказується її місцезнаходження: у круглих дужках, де перше число вказує на місцеположення точки відносно осі «х», а друга – відносно осі «у». Для того, щоб зрозуміти, де має бути розташована ця точка, школяр шукає відповідне «перехрестя» вказаних даних. Тобто точка з координатами (5;-4) має знаходитись «під» пʼятіркою по осі «х», і при цьому – «навпроти» відʼємної четвірки по осі «у». Коли учень позначає потрібну точку на координатній площині, то проходить на новий етап, де їй пропонується знайти координати іншої точки з новим місцезнаходженням. Хоча ця вправа лише знайомить з площиною та роботою на ній, вже тут дитина розуміє: від того, чи додатним, чи відʼємним є координата по цим осям залежить місцезнаходження точки у тій чи іншій чверті площини.