Заповнюємо пропуски

Послідовність виконання кількох повʼязаних між собою завдань є таким форматом подання інформації, який сприяє розвитку уваги, концентрації дитини. На екрані перед учнем міститься зображення початкового мішаного числа, яке має як цілий, так і дробовий компоненти. Стрілочка, яка йде від цього числа, вказує на результат виконання тої чи іншої дії. Якої? Це вказується над стрілочкою, де міститься не лише число для опрацювання, а й символ, що означає ту чи іншу дію. Дитина додає або віднімає, після чого заповнює порожню клітинку потрібним числом від неї йде ще одна стрілочка, над якою теж є або доданок, або відʼємник. Учень знову виконує обчислення, де їх результат є водночас і є складовою для наступного виразу. Таким чином відбувається ціла низка послідовних математичних дій, при чому варіанти мішаних чисел, що претендують на місця в цій схемі, розташовані в окремій зоні поза межами клітин та стрілочок. На цю зону вказує додатковий персонаж-помічник, який має допомогти розібратись, куди який з варіантів слід перемістити. Тож учень не вписує числа сам, а лише вибирає з-поміж наданих варіантів. Це не так легко, адже зорієнтуватись у них, не виконуючи обчислення, не вийде. Школяр має рухатись по цій схемі поступово, заповнюючи порожні клітинки таким чином, аби відновити цілісність та правильність ланцюжка. Знайшовши всі елементи ланцюжка і, зокрема, кінцевий результат, учень проходить на новий етап завдання, де треба виконати аналогічний набір дій, хоча числа будуть вже іншими. У процесі обчислень дитина має опрацювати як цілий, так і дробовий компоненти за правилами, які вже знає: знаменник не змінюється, всі дії відбуваються між чисельниками; цілий компонент обчислюється окремо, якщо дробовий це дозволяє.