Зайвий дільник

Стикнувшись із різними специфічними поняттями, дитина знаходить все більш цікаві та нові способи їх застосування. Зокрема, це завдання пропонує  визначити, в яких стосунках знаходяться елементи виразу, що приймають подобу літер (тому що те, які саме конкретні числа знаходяться на їхньому місці та виконують названі дії, не є важливим – ці стосунки завжди одні й ті самі) та є частинами певної рівності. Наприклад, задається питання, чи буде «a» дільником для «b», якщо вираз «ab» є більшим від нуля. Яке б число дитина не підставила замість цих літер, доки вони задовольняють названу умову, стосунки та можливості, які є у елементів виразу, залишаються незмінними. Тож відомо, що для цього прикладу відповідь ствердна: доки добуток двох чисел є більшим, ніж нуль, одне з них може бути дільником для іншого, якщо цей добуток використати як ділене. На кожному етапі завдання перед дитиною міститься нове таке твердження. Школяр має уважно та ретельно проаналізувати його. Здебільшого твердження перевіряє саме теоретичну здатність чисел, які ховаються за літерами, виконувати ту чи іншу дію або перебувати у тих чи інших відносинах, якщо це потрібно. Для того, аби правильно відповісти на питання, яке супроводжує описаний вираз, дитині треба застосувати, перш за все, логічне мислення та вміння аналізувати. Величина чисел не має значення, тож школяр може подумки підставити замість літер будь-які числа, аби перевірити правильність або хибність наявного твердження. Головне правило: добуток завжди є кратним кожному з його множників. Рухаючись між етапами, дитині варто звіряти кожен вираз спершу саме з цим правилом, вже потім розкладаючи більші числа на менші або виконуючи інші дії, які потрібні для того, щоб дати точну відповідь на питання.