Опис завдання
Гроші – це те, з чим дитині доведеться стикатись фактично кожного дня. Отже, з ними повʼязані не тільки задачки, а й побутові ситуації, які виходять за рамки звичайних обставин купівлі або продажу тих чи інших речей та товарів. У ході виконання цієї вправи дитині доведеться зіштовхнутись з різними математичними задачками, головним обʼєктом роботи у яких є гроші. Але кожна задачка – це, по суті, готовий сюжет. Наприклад, та, в якій описується статок пірата, а потім повідомляється, яку частину цього статку він загубив і міститься прохання підрахувати, скільки грошей у пірата залишилось. Для підрахунку достатньо базових знань математики та розуміння звʼязку номіналу та вартості грошей. Коли дитина знаходить правильну відповідь та вибирає її з-поміж кількох варіантів, то переходить до наступного рівня вправи. Це завдання цікаве тим, що на кожному етапі нова задачка, і кожного разу це інша маленька історія, яка розказується буквально у кількох реченнях, містить цифри, але також – і сюжет. Завдяки ілюстраціям, які супроводжують завдання, ця вправа залишається цікавою та різноманітною в плані візуального оформлення, чим ще більше нагадує гру.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: знає, що товари мають вартість, виражену грошовими одиницями; знає, що одиницями вартості товару є гривня, копійка, їх скорочене позначення (грн, к) та співвідношення між ними; виконує найпростіші розрахунки з використанням монет і купюр; використовує знання про вивчені величини при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач; розрізняє поняття «монета» і «копійка».
Учень/учениця: порівнює іменовані числа (з одиницями довжини, маси, місткості, вартості, часу); додає і віднімає іменовані числа (з одиницями довжини, маси, місткості, вартості, часу), подані в однакових одиницях вимірювання.
Учень/учениця: розв’язує прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка.
Учень/учениця: читає задачу; виділяє умову і запитання, про кого або про що йдеться в задачі, числові дані й шукане; обґрунтовує вибір арифметичної дії для розв’язування задачі; записує розв’язання задачі дією із зазначенням найменування результату, коротку відповідь; формулює (усно) повну відповідь на запитання задачі.
