Як знайти розв’язання

1. Уважно роздивись усі фігури. Подивись на кожну фігуру окремо: яка вона за формою – схожа на кубик, м’яч, баночку, пірамідку чи щось інше. Не поспішай одразу натискати мишкою, спочатку просто спостерігай.
2. Знайди, що в них спільного. Подумай, чим більшість фігур схожі між собою. Наприклад, у всіх є пласкі квадратні грані, або всі вони круглі, або всі мають форму «баночки» – це означає, що належать до одного виду геометричних тіл.
3. Перевір відмінності за важливими ознаками. Порахуй, скільки у фігур вершин і ребер, подивись, які в них грані – круглі чи пласкі, квадратні чи прямокутні. Знайди ту фігуру, яка відрізняється саме формою, а не кольором чи розміром.
4. Порівняй «зайву» фігуру з іншими. Коли здалося, що ти знайшов зайву фігуру, ще раз порівняй її з рештою: чим саме вона інша? Спробуй пояснити собі вголос: «Ця фігура зайва, бо…». Якщо пояснення звучить логічно – можна обирати.
5. Зроби вибір і перевір себе. Натисни на фігуру, яку вважаєш зайвою. Якщо помилився – не засмучуйся, а повернись до попередніх кроків: знову подивись на грані, вершини й ребра та спробуй ще раз.

Приклади

• Куб, куб, куб, куля – у трьох фігур усі грані квадратні й пласкі, вони мають вершини та ребра, це куби. Одна фігура кругла з усіх боків, без граней, вершин і ребер – це куля. Учень міркує: «Більшість – куби, а куля зовсім іншої форми», тому куля – зайва. Діти часто дивляться лише на колір, але правильніше звертати увагу саме на форму й будову.
• Циліндр, циліндр, прямокутний паралелепіпед, циліндр – усі циліндри мають дві круглі основи та одну вигнуту бічну поверхню, без вершин. Прямокутний паралелепіпед має тільки пласкі прямокутні грані, багато вершин і ребер. Учень порівнює: «Три фігури круглі зверху й знизу, а одна – вся з прямокутників», отже, прямокутний паралелепіпед – зайвий.
• Куля, куля, куля, куб – три фігури однакові: круглі з усіх боків, без граней, вершин і ребер – це кулі. Одна фігура має пласкі квадратні грані, вершини й ребра – це куб. Логіка така: «Більшість фігур не мають кутів, а одна – має», тому куб – зайвий. Діти часто думають, що зайва – та, що менша або іншого кольору, але правильніше дивитися на кути, грані й форму.
• Піраміда, піраміда, піраміда, циліндр – у пірамід є вершина «нагорі» та трикутні грані, що сходяться в одну точку. У циліндра немає вершини, він має дві круглі основи й одну вигнуту поверхню. Учень міркує: «У трьох фігур є гостра верхівка, а в однієї – ні», тому циліндр – зайвий.
• Куб, прямокутний паралелепіпед, куб, куб – усі ці фігури мають пласкі грані, вершини й ребра, але три фігури мають усі грані квадратні – це куби, а одна має прямокутні грані – це прямокутний паралелепіпед. Дитина має помітити: «У більшості всі сторони однакові, а в однієї – є довші й коротші», отже, прямокутний паралелепіпед – зайвий. Діти часто плутають ці дві фігури, але варто запам’ятати: у куба всі ребра однакові, у прямокутного паралелепіпеда – ні.

Стратегії для тренування

• Називай фігури вголос: «куб», «куля», «циліндр», «піраміда», «прямокутний паралелепіпед». Так ти краще запам’ятаєш їхні назви й швидше помічатимеш відмінності.
• Уявляй, які предмети в житті схожі на ці фігури: м’яч – куля, коробка – прямокутний паралелепіпед, кубик – куб, банка – циліндр. Це допомагає легше розпізнавати фігури на екрані.
• Працюй за правилом «спочатку спільне, потім відмінне»: спочатку знайди, що об’єднує більшість фігур, а вже потім шукай ту, яка не підходить до цієї групи.
• Якщо вагаєшся між двома фігурами, порівняй їх дуже уважно: порахуй уявно вершини, ребра, пригадай, які в них грані – і зроби вибір на основі цих ознак.

Самоперевірка

• Чи можу я пояснити, чому саме ця фігура зайва, а не просто сказати «бо так здається»?
• Чи звертаю я увагу на форму граней, вершини та ребра, а не тільки на колір і розмір?
• Чи можу я назвати більшість фігур, які бачу на екрані (куля, куб, циліндр, піраміда тощо)?
• Чи перевіряю я свій вибір ще раз перед тим, як натиснути на фігуру?
• Чи вмію я знайти, що спільного в більшості фігур, а потім визначити ту, що до цієї групи не підходить?

Уміння знаходити зайву фігуру вчить дитину не просто дивитися на картинку, а уважно аналізувати форму предметів, порівнювати їх між собою й робити логічні висновки. Це важлива частина математичної грамотності, яка знадобиться і на уроках, і в повсякденному житті.

Коли дитина регулярно тренується з такими завданнями, вона краще розрізняє об’ємні фігури, упевненіше працює з геометричними поняттями й розвиває просторову уяву. А ще – вчиться мислити самостійно: ставити запитання «чому саме так?» і знаходити на них обґрунтовані відповіді.