Як знайти розв’язання

1. Уважно розглянь весь графік. Подивись на малюнки предметів зліва і на кольорові смужки, що тягнуться від них вправо. Не поспішай одразу відповідати, спочатку окинь поглядом усі стовпчики.
2. Знайди підписи та одиниці вимірювання. Перевір, чи є підпис під графіком або зверху: що саме показують смужки (кількість яблук, олівців, книжок тощо). Якщо є шкала з числами, подивись, який відрізок відповідає одному предмету.
3. Порівняй довжину стовпчиків. Визнач, який стовпчик найдовший, який найкоротший, а які мають однакову довжину. Пам’ятай: довший стовпчик означає більше предметів, коротший – менше, однакова довжина – однакова кількість.
4. Зістав запитання з графіком. Прочитай запитання до завдання: що саме треба знайти – де предметів найбільше, найменше, які групи рівні чи на скільки одна група більша за іншу. Потім ще раз глянь на стовпчики й обери відповідь, яка точно підходить до запитання.
5. Перевір свою відповідь. Перед тим як натиснути, ще раз порівняй потрібні стовпчики. Уяви, що «накладаєш» їх один на одного: чи справді один довший, чи вони рівні? Якщо все збігається, тоді відповідь правильна.

Приклади

• На графіку показано улюблені фрукти дітей: яблука, груші, банани, сливи. Стовпчик «яблука» найдовший, «сливи» – найкоротший. – Треба відповісти, який фрукт діти обрали найчастіше. Учень дивиться, де смужка тягнеться найдалі вправо. Оскільки найдовший стовпчик біля яблук, робимо висновок: найбільше дітей обрали саме яблука. Діти часто дивляться на малюнки, а не на довжину смужок і думають: «Тут яблук намальовано більше», але правильніше орієнтуватися саме на довжину стовпчиків.
• Графік показує кількість книжок, прочитаних за тиждень: понеділок, вівторок, середа, четвер. Стовпчики вівторка і четверга однакові за довжиною. – Питання: «У які дні прочитали однакову кількість книжок?» Учень порівнює довжину всіх смужок і помічає, що у вівторок і четвер стовпчики закінчуються на одній уявній вертикальній лінії. Отже, у ці дні кількість книжок однакова.
• На графіку показано, скільки дітей займаються різними гуртками: футбол, танці, малювання. Стовпчик «футбол» тягнеться до позначки 8, «танці» – до 5, «малювання» – до 5. – Завдання: «У якому гуртку стільки ж дітей, як у гуртку малювання?» Учень знаходить стовпчик малювання, дивиться, до якого числа він доходить (5), а потім шукає інший стовпчик з такою самою довжиною. Бачимо, що «танці» теж до 5, отже, у танцях і малюванні однакова кількість дітей. Діти часто дивляться лише на числа під підписами і плутаються, але тут головне – довжина стовпчиків і позначки на шкалі.
• Графік показує кількість олівців у трьох пеналах: А, Б, В. Стовпчик А доходить до 6, Б – до 4, В – до 2. – Питання: «На скільки більше олівців у пеналі А, ніж у пеналі В?» Учень спочатку визначає кількість у кожному пеналі за шкалою: у А – 6, у В – 2. Потім від більшого числа віднімає менше: 6 – 2 = 4. Відповідь: на 4 олівці більше. Діти часто просто дивляться, що стовпчик А «набагато довший» і пишуть будь-яке число, не рахуючи поділки. Але правильніше завжди користуватися шкалою і виконувати дію віднімання.
• На графіку показано, скільки разів за тиждень діти каталися на велосипеді: Маша, Петрик, Оля. Стовпчик Маші – 3 поділки, Петрика – 7, Олі – 3. – Завдання: «Хто катався найменше і хто стільки ж, як Маша?» Учень бачить, що найкоротші стовпчики – у Маші та Олі (по 3), а найдовший – у Петрика (7). Отже, найменше каталися Маша й Оля, а стільки ж, як Маша, каталася Оля. Тут важливо не переплутати: діти іноді думають, що «найменше» – це один хтось, але на графіку може бути кілька однаково коротких стовпчиків.

Стратегії для тренування

• Спочатку завжди відповідай на прості запитання: «де найбільше?», «де найменше?», а вже потім переходь до складніших – «на скільки більше?», «скільки разом?».
• Коли порівнюєш стовпчики, уявляй, що ти ставиш їх «один під одним» і дивишся, який виступає далі. Так легше помічати різницю.
• Якщо є шкала з числами, проговорюй уголос: «Це – 2, це – 4, це – 6…», щоб не збитися з рахунку і правильно зчитати кількість.
• Переформулюй запитання своїми словами. Наприклад: «Тут питають, у кого більше, а не скільки саме», – це допоможе не переплутати тип завдання.
• Після кожної вправи придумай свій маленький «життєвий» графік: наприклад, скільки разів ти грався, читав чи гуляв за тиждень, і спробуй намалювати його на папері.

Самоперевірка

• Чи можу я пояснити, що показує кожен стовпчик на графіку (які саме предмети або хто це)?
• Чи вмію я швидко знайти найдовший і найкоротший стовпчики та сказати, що це означає?
• Чи не плутаю я напрямок: пам’ятаю, що довший стовпчик вправо означає більше?
• Чи користуюся я шкалою з числами, коли потрібно дізнатися точну кількість або різницю між стовпчиками?
• Чи можу я своїми словами пояснити, як отримав відповідь, а не просто назвати її?

Уміння читати стовпчасті горизонтальні графіки допомагає дитині не лише на уроках математики, а й у повсякденному житті. Так подають результати опитувань, спортивні досягнення, плани та розклади, тому важливо навчитися «бачити» числа за смужками.

Коли другокласник регулярно тренується з такими завданнями, він стає уважнішим, вчиться порівнювати дані, робити висновки і не боятися таблиць та графіків. Це міцний крок до впевненого вивчення математики, інформатики й природничих наук у старших класах.