Опис завдання
Ця вправа з математики знайомить дошкільнят із простими графіками в ігровій формі. На екрані дитина бачить різні предмети: іграшки, фрукти, геометричні фігури. Потрібно уважно їх роздивитися, полічити та обрати той графік, який правильно показує кількість кожного зображення. Так малюк тренує вміння рахувати й одночасно відкриває для себе новий спосіб подання інформації – у вигляді графіків.
Графік у цій вправі – це не складна схема з підручника, а зрозуміла картинка з позначками. Біля кожного виду предметів з’являються умовні позначення, які відображають їхню кількість. Дитина порівнює: скільки яблук на малюнку і скільки позначок навпроти них на графіку. Так формується асоціативне мислення: малюк вчиться пов’язувати реальні предмети з абстрактними позначками, робити висновки та перевіряти себе.
Під час виконання завдання дитина розвиває не лише математичні навички, а й уважність. Щоб правильно відтворити графік, потрібно не поспішати, роздивитися всі об’єкти, не пропустити жоден предмет. На кожному новому етапі змінюється кількість і види зображень, а також самі графіки, тому вправа не набридає та заохочує малюка пробувати ще й ще.
- для дітей – це цікава гра з картинками, де можна рахувати, порівнювати та обирати правильний варіант;
- для батьків – зручний спосіб потренувати з дитиною лічбу, зосередженість і підготувати її до шкільної математики;
- для вчителів – наочний інструмент, щоб пояснити, що таке графік, як він показує кількість і навіщо потрібні такі зображення в повсякденному житті.
Регулярно виконуючи вправу «Відтворення графіків», дошкільнята поступово звикають до візуального подання даних, що стане в пригоді під час вивчення математики в початковій школі. Дитина вчиться аналізувати побачене, робити вибір і перевіряти себе, а це важливі кроки до самостійного й усвідомленого навчання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: розбиває предмети на групи; лічить кількість предметів в кожній групі і сортує групи за кількістю.
Учень/учениця: об’єднує об’єкти навколишнього світу в групу за спільною ознакою.
Учень/учениця: розбиває групу об’єктів навколишнього світу на підгрупи за спільною ознакою.
Учень/учениця: визначає кількість елементів у групі після: об’єднання груп об’єктів за спільною ознакою; вилучення із групи об’єктів частини елементів, що характеризуються певною ознакою.
